Термінологія антикорупційного законодавства: неправомірна вигода та подарунок
Термінологія антикорупційного законодавства: неправомірна вигода та подарунок
Базовим терміном є власне визначення корупції. Сама собою корупція є складним і багатогранним явищем. Існує велика кількість визначень корупції, які висвітлюють різні аспекти цього явища. Визначення корупції зустрічається в літературі з права, соціології, кримінології, психології, фінансових і бюджетних відносин, етики, деонтології і цей перелік можна продовжити.
В Законі України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) це поняття викладене наступним чином:
корупція- використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей
Поняття корупції таким чином включає в себе 2 основних елементи, які невід’ємно пов’язані між собою. Відсутність одного з елементів корупції становити не буде.
Ключовими елементами цього складного визначення є:
1. Суб’єкт – посадові особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на яких розповсюджуються вимоги та обмеження Закону і які також підлягають відповідальності за корупційні порушення і порушення, пов’язані з корупцією.
Відповідно до визначення суб’єкт обов’язково має бути наділений службовими повноваженнями і мати можливості, які надають такі повноваження.
Службові повноваження – обсяг повноважень, сфера відповідальності посадової особи, якими вона наділена законом чи нормативно-правовим актом і які, як правило, відображені у посадових інструкціях.
Можливості, пов’язані зі службовими повноваженнями – обсяг питань, які службова особа може вирішувати завдяки займаній посаді, і які офіційно не входять до службових повноважень. Як правило, такі можливості виникають у формі впливу на дії та рішення інших службових осіб
2. Мета, з якою особа використовує повноваження та можливості – одержання неправомірної вигоди.
В результаті використання службового положення чи можливості використання службового положення та пов’язаних можливостей, посадова особа може приймати неправомірну вигоду, приймати пропозицію або обіцянку прийняття неправомірної вигоди. При цьому не має значення для кого призначається неправомірна вигода – для посадової особи, чи для інших осіб. Тобто для юридичної наявності корупції не обов’язково фактично одержувати неправомірну вигоду, достатнього прийняти пропозицію чи пообіцяти прийняти неправомірну вигоду.
Тому необхідно бути обережними у спілкуванні з громадянами і уникати навіть натяку у розмові на корупційні відносини. Також, одержання неправомірної вигоди в інтересах інших осіб не звільнить від відповідальності за корупцію.
У корупції завжди дві сторони– та, яка приймає неправомірну вигоду за відповідні дії чи бездіяльність з боку службової особи (пасивна корупція) і та, яка пропонує, обіцяє передає неправомірну вимогу службовій особі з метою спонукати службову особу до дій чи бездіяльності в результаті передачі, надання пропозиції, обіцянки неправомірної вигоди (активна корупція). Слід звернути увагу на активну корупцію, за яку також встановлено відповідальність. Тобто, особа, яка обіцяє, пропонує чи надає неправомірну вигоду службовій особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей, також є корупцією. При цьому слід звернути увагу на два моменти, перший - як і у випадку з одержанням неправомірної вигоди, не має значення кому передається неправомірна вимога; і другий - обіцянка, передача чи надання неправомірної вигоди здійснюється з метою схилити службову особу до протиправного використання наданих їй повноважень і пов’язаних з цим можливостей.
Одразу доцільно розібратися з поняттям «неправомірна вигода». Закон містить наступне визначення:
неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
Отже, неправомірна вигода включає в себе як матеріальні, так і нематеріальна блага у будь-якій формі.
Матеріальні:гроші (у будь-якій формі та у будь-якій валюті) та майно – (у всіх можливих формах і проявах та права на майно)
Переваги, пільги, послуги – будь-кого характеру, за умови, що вони надаються виключно службовій особі і пересічні громадяни чи інші службові особи не можуть отримати такі переваги, пільги, послуги; або вони надаються на умовах, значно кращих ніж для інших. Тобто законні підстави для надання таких переваг, пільг чи послуг були відсутні або службова особа чи інші особи, в інтересах яких діяла службова особа не, відповідали законним вимогам та умовам надання таких переваг, пільг та послуг.
Нематеріальні активи: права на об’єкти інтелектуальної власності, такі як аудіо, відео продукція, книги, комп’ютерні програми, товарні знаки тощо. Найбільш яскравим прикладом українського сьогодення буде написання статей та дисертацій для керівництва.
Вигоди нематеріального чи негрошового характеру – як правило певні дії, які не тягнуть за собою надбання майна чи якихось матеріальних цінностей, економії грошових коштів тощо. Такі дії, як правило тішать його службових осіб. Прикладами можуть бути присвоєння почесних звань без наявності законних підстав робити це, які не тягнуть за собою будь-яких наслідків у вигляді виплат, пільг чи привілеїв.
Слід зауважити, що поняття «неправомірна вигода» замінила собою поняття «хабар» у Кримінальному кодексі і є набагато ширшим за нього. Наразі юридичне поняття «хабар» у Законі і у Кримінальному кодексі України не застосовується.
Наступним розглянемо поняття подарунку, оскільки воно є близьким до поняття неправомірної вигоди і має дещо спільного з ним.
В Законі це поняття визначено наступним чином:
подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Так, предметом як неправомірної вигоди, так і подарунка є грошові кошти, майно, переваги, пільги, послуги та нематеріальні активи. Як і у випадку з неправомірною вигодою, такі блага передаються службовій особі/одержуються службовою особою безоплатно та/або за ціною, нижчою мінімальної ринкової. Тобто в даному випадку також мова йде про те, що службова особа отримує блага на більш вигідних умовах у порівнянні з іншими.
У той же час до поняття подарунку не входять вигоди нематеріального чи негрошового характеру.
Також передача/отримання подарунка не має на меті використання службовою особою наданих службових повноважень та пов’язаних можливостей, в момент передачі подарунка.
Однак, заборона на одержання подарунків стосується випадків, коли подарунок одержується у зв’язку із здійсненням діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та від підпорядкованих осіб.
Таким чином подарунок є матеріальними і нематеріальним активами, які службова особа отримує, чи який передається службовій особі без мети схилити цю особу до використання наданих повноважень і пов’язаних з цими повноваженнями можливостей, але можуть отримуватися у зв’язку зі службовою діяльністю.
На відміну від неправомірної вигоди, неналежне одержання подарунку, не призводить до кримінальної відповідальності. Натомість такі дії є правопорушенням, пов’язаним з корупцією, за яке встановлено адміністративну відповідальність за порушення обмежень щодо подарунків.
Тут варто нагадати, що притягнення службової особи до відповідальності за кримінальне корупційне правопорушення чи за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, є підставою для припинення державної служби.
Головний спеціаліст сектору
з питань запобігання і виявлення
корупції Головного територіального
управління юстиції у Запорізькій області О.І.Лайтерман
